ПОВЕДІНКОВА КОРЕКЦІЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ СУБ’ЄКТІВ ЕКОНОМІКИ ЯК УПРАВЛІНСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ

Анотація

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпірична апробація управлінської технології поведінкової корекції фінансової поведінки суб’єктів економіки в системі управління публічними фінансами, а також визначення можливостей використання поведінкових інструментів. 
У статті розкрито сутність управлінської технології поведінкової корекції як складової сучасної архітектури ухвалення фінансових рішень у царині публічних фінансів. Обґрунтовано її роль у формуванні передбачуваної та соціально відповідальної фінансової поведінки суб’єктів економіки через використання інструментів непрямого регуляторного впливу, спрямованих на зміну середовища ухвалення фінансових рішень без застосування адміністративного примусу. 
У дослідженні систематизовано принципи, методи, форми та інструменти поведінкової корекції в царині публічних фінансів, зокрема податкові, бюджетні, трансфертні, кредитно-боргові та інвестиційні інструменти. Узагальнено їхню поведінкову природу, механізми впливу на рішення суб’єктів економіки та можливості інтеграції в практику публічного фінансового управління.
У межах дослідження застосовано ймовірнісне моделювання для оцінювання зміни фінансової поведінки суб’єктів економіки, зокрема визначення приросту добровільної сплати податкових зобов’язань. Розраховано показники результативності застосування інструментів поведінкової корекції, включаючи очікуваний фіскальний ефект і коефіцієнт ефективності витрат. Результати дослідження засвідчили, що використання поведінкових інструментів непрямого впливу забезпечує позитивний ефект у підвищенні добровільного податкового комплаєнсу. 
Обґрунтовано доцільність інтеграції поведінкових інструментів до системи управління публічними фінансами як інституційно вбудованого механізму «м’якого» регуляторного впливу, спрямованого на підвищення адаптивності фіскальної політики та зміцнення податкової дисципліни. Запропоновано напрями формування інституційних, нормативних і організаційних передумов використання поведінкових інструментів, зокрема розвиток цифрових сервісів, удосконалення фінансових комунікацій, використання експериментальних методів оцінювання та посилення міжвідомчої координації в царині публічних фінансів.