АРХІТЕКТУРА МОДЕЛІ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ІТ-ПІДПРИЄМСТВА В ЕКОСИСТЕМІ ІНДУСТРІЇ 4.0

Анотація

У дослідженні вивчено критичну проблему трансформації управлінського інструментарію ІТ-підприємств в умовах четвертої та п'ятої промислових революцій. Автор ідентифікував і детально проаналізував парадокс «цифрового розриву», за якого високотехнологічні компанії, що створюють інноваційні цифрові продукти для зовнішніх ринків, у внутрішній діяльності продовжують покладатися на інертні, децентралізовані та фрагментарні операційні моделі. Актуальність дослідження підсилюється сучасним «парадоксом продуктивності ШІ», згідно з яким масове впровадження інтелектуальних технологій часто не супроводжується пропорційним зростанням економічної ефективності через відсутність системної інтеграції даних. Обґрунтовано необхідність переходу від класичної концепції радикального разового реінжинірингу до сучасної моделі безперервної, керованої даними (data-driven) адаптації бізнес-процесів. Об’єктом дослідження є система управління ІТ-підприємством, а предметом — методи та інструменти її реінжинірингу в цифровій екосистемі. Методологічну базу роботи становлять системний підхід, концептуальне моделювання та об’єктно-центрований аналіз цифрових слідів (event logs). Метою роботи є розробка цілісної багаторівневої архітектури моделі реінжинірингу, що забезпечує безшовну інтеграцію технологічного стеку Індустрії 4.0/5.0 (AI, Process Mining, Digital Twins) до системи процесно-орієнтованого менеджменту. Основним науковим результатом дослідження є запропонована авторська трирівнева архітектура, що включає рівень даних (Data Layer) на основі об'єктно-центрованого аналізу процесів (OCPM), рівень інтелекту (Intelligence Layer) для предиктивної аналітики та рівень виконання (Execution Layer) для автоматизованої конфігурації ресурсів. Запропонована модель дозволяє автоматизувати аудит і редизайн життєвого циклу розробки ПЗ на основі об’єктивних цифрових слідів, нівелюючи суб'єктивізм експертних оцінок. Сформульовано висновок, що впровадження такої архітектури забезпечує інтелектуальну інтенсифікацію діяльності й розриває лінійну залежність між кількістю персоналу та обсягом прибутку. Доведено, що ключовим макроекономічним індикатором успіху реінжинірингу 4.0/5.0 є зростання показника доходу на одного працівника (Revenue Per Employee — RPE), що є критичним фактором конкурентоспроможності ІТ-бізнесу в умовах глобальної турбулентності й дефіциту людського капіталу.