ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА У ВИЩІЙ ШКОЛІ: УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ, ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ І БІБЛІОМЕТРІЯ
Article Sidebar
Надіслано: 13-01-2026
Прийнято: 28-03-2026
Опубліковано: 31-03-2026Article Details
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Стаття присвячена розкриттю та становленню дистанційної форми освіти від її зародження до сучасного етапу розвитку. Міграційні процеси та зростання глобальних соціально-політичних викликів сьогодення вимагають переосмислення підходів до здобуття вищої освіти. З початком пандемії COVID-19 і повномасштабної воєнної агресії російської федерації проти України гостро постало питання забезпечення безперервного освітнього процесу в безпечних умовах. Це, своєю чергою, дало поштовх і розвиткові онлайн-технологій в освіті, і зростанню популярності дистанційної освіти. Отож, ключовою метою роботи було надання бібліометричного аналізу для визначення стану наукової оцінки в галузі онлайн і дистанційної освіти. Дослідження базувалося на пошуку наукових публікацій за назвою, анотацією та ключовими словами. Періодом дослідження бібліографічних даних став період із 1995 по 2025 рік. Для отримання повного аналізу в дослідженні використано програмне забезпечення VOSviewer 1.6.16 для ефективного картування та побудови мереж співпраці. Географічний аналіз на основі бібліометричних даних показує, що найбільшу кількість досліджень опублікували науковці зі США, Великої Британії, Австралії, Туреччини, Китаю, Південної Африки, Іспанії, Канади, Малайзії та Індонезії. Бібліометричний аналіз охопив 1 932 публікації, проіндексовані науково-метричною базою даних Scopus із 1995 по 2025 рік, що охоплюють питання онлайн і дистанційного навчання. Під час кластерного аналізу ключових слів було виявлено 6 кластерів: електронне навчання, дистанційна освіта, освіта, інтернет, COVID-19 і цифрове навчання. Однак царина впровадження контролю якості в дистанційній освіті в контексті впровадження нормативно-правового регулювання в Україні, а також побудова внутрішніх університетських моделей систем електронного навчання та прикладів найкращої практики залишаються недостатньо дослідженими.
Посилання
Bennett, S., & Lockyer, L. (2004). Becoming an online teacher: Adapting to a changed environment for teaching and learning in higher education. Educational Media International, 41(3), 231-248. https://doi.org/10.1080/09523980410001680842?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle DOI: https://doi.org/10.1080/09523980410001680842
Bernard, R.M., Borokhovski, E., Schmid, R.F. et al. (2014). A meta-analysis of blended learning and technology use in higher education: from the general to the applied. J Comput High Educ, 26, 87–122. https://doi.org/10.1007/s12528-013-9077-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s12528-013-9077-3
Bozkurt, A. (2019). From distance education to open and distance learning: A holistic evaluation of history, definitions, and theories. In Handbook of research on learning in the age of transhumanism (pp. 252-273). IGI Global. DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-5225-8431-5.ch016
Bradford, P., Porciello, M., Balkon, N., & Backus, D. (2007). The Blackboard learning system: The be all and end all in educational instruction? Journal of Educational Technology Systems, 35(3), 301-314. https://doi.org/10.2190/X137-X73L-5261-5656 DOI: https://doi.org/10.2190/X137-X73L-5261-5656
Casey, D. M. (2008). The historical development of distance education through technology. TechTrends, 52(2), 45-51. https://doi.org/10.1007/s11528-008-0135-z DOI: https://doi.org/10.1007/s11528-008-0135-z
Daniel, J., & Killion, D. (2012, July 4). Are open educational resources the key to global economic growth? The Guardian Professional. https://www.theguardian.com/higher-education-network/blog/2012/jul/04/open-educational-resources-and-economic-growth
Evans, C. (2008). The effectiveness of M- learning in the form of podcast revision lectures in higher education. Computers & Education, 50(2), 491–498. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2007.09.016 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2007.09.016
FernUniversität in Hagen. (n.d.). FernUniversität in Hagen official website. https://www.fernuni-hagen.de/
Featherly, K. (n.d.). ARPANET. In Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica, Inc. https://www.britannica.com/topic/ARPANET
Hung, M. L., Chou, C., Chen, C. H., & Own, Z. Y. (2010). Learner readiness for online learning: Scale development and student perceptions. Computers & Education, 55(3), 1080–1090. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2010.05.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2010.05.004
Holmberg, B. (1986). Growth and structure of distance education (3rd ed.). Croom Helm.
Jordan, K. (2014). Initial trends in enrolment and completion of massive open online courses. International Review of Research in Open and Distributed Learning, 15(1), 133-160. https://doi.org/10.19173/irrodl.v15i1.1651 DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v15i1.1651
Kaplan, A. M., & Haenlein, M. (2016). Higher education and the digital revolution: About MOOCs, SPOCs, social media, and the Cookie Monster. Business Horizons, 59(4), 441-450. https://doi.org/10.1016/j.bushor.2016.03.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bushor.2016.03.008
Knysh, O. (2024). Retrospective analysis of the development and formation of distance education. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 248-252. https://doi.org/10.24919/2308-4863/72-2-38 DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/72-2-38
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2013). On approval of the regulation on distance learning: Order No. 466 of April 25, 2013. Database “Legislation of Ukraine”, Verkhovna Rada of Ukraine. https://zakon.rada.gov.ua/go/z0703-13
Moore, M. G., & Kearsley, G. (1996). Distance education: A systems view. Wadsworth.
Moore, M.G., & Diehl, W.C. (Eds.). (2018). Handbook of Distance Education (4th ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315296135 DOI: https://doi.org/10.4324/9781315296135
Means, B., Toyama, Y., Murphy, R., & Baki, M. (2013). The effectiveness of online and blended learning: A meta-analysis of the empirical literature. Teachers College Record, 115(3), 1-47. https://doi.org/10.1177/016146811311500307?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle DOI: https://doi.org/10.1177/016146811311500307
Niemi, J. A., Ehrhard, B., & Neeley, L. (1998). Off-campus library support for distance adult learners.
Park, J., & Choi, H. (2010). Factors influencing adult learners’ decision to drop out or persist in online learning. Educational Technology & Society, 12(4), 207–210. https://www.jstor.org/stable/jeductechsoci.12.4.207
Pittman, V. V. (1986). Pioneering instructional radio in the US: Five years of frustration at the University of Iowa, 1925–1930. Paper presented at the First International Conference on the History of Adult Education, Oxford, UK.
Radianti, J., Majchrzak, T. A., Fromm, J., & Wohlgenannt, I. (2020). A systematic review of immersive virtual reality applications for higher education: Design elements, lessons learned, and research agenda. Computers & Education, 147, 103778. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103778 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103778
Rogers, P. L., Berg, G. A., Boettcher, J. V., Howard, C., Justice, L., & Schenk, K. D. (Eds.). (2009). Encyclopedia of distance learning (2nd ed.). IGI Global. https://books.google.com.ua/books?id=sC9Le3jIwzIC DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-60566-198-8
Rovai, A. P. (2002). Sense of community, perceived cognitive learning, and persistence in asynchronous learning networks. The Internet and Higher Education, 5(4), 319–332. https://doi.org/10.1016/S1096-7516(02)00130-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S1096-7516(02)00130-6
Rysenko, Ya. O. (2010). Historical development of distance education in Great Britain. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky, 24, 166-172. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/3892/3459
Saher, L., Tambovceva, T., & Miskiewicz, R. (2021). Research Progress and Knowledge Structure of Inclusive Growth: A Bibliometric Analysis. Virtual Economics, 4(4), 7–20. https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.04(1) DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.04(1)
Song, L., Singleton, E. S., Hill, J. R., & Koh, M. H. (2004). Improving online learning: Student perceptions of useful and challenging characteristics. The Internet and Higher Education, 7(1), 59–70. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2003.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2003.11.003
Tamm, S. (2021). What is an LMS (learning management system)? E-Student. https://e-student.org/what-is-lms/
Times Higher Education. (n.d.). World university rankings (latest edition). https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/latest/world-ranking
The Open University. (n.d.). The Open University official website. https://www.open.ac.uk
Verkhovna Rada of Ukraine. (2014). Law of Ukraine “On higher education”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18