РОЛЬ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У ФОРМУВАННІ ПОДАТКОВОЇ КУЛЬТУРИ ГРОМАДЯН У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Article Sidebar
Надіслано: 11-09-2025
Прийнято: 17-12-2025
Опубліковано: 31-12-2025Article Details
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
У роботі досліджено роль публічного управління у формуванні податкової культури громадян у цифровому середовищі, де податкові правила, електронні сервіси та публічні комунікації стають частиною щоденної взаємодії з державою. Податкову культуру визначено як інтегровану сукупність знань, ціннісних установок і поведінкових практик, що забезпечують добровільне та своєчасне виконання податкових зобов’язань, а також готовність діяти доброчесно навіть за відсутності прямого контролю. Уточнено, що в умовах цифровізації така культура формується не лише через нормативні вимоги, а й через повторюваний досвід користування цифровими каналами, у межах якого громадянин оцінює зрозумілість процедур, справедливість рішень і надійність захисту даних. Представлено концептуальну логіку податкової культури в цифровому середовищі та окреслено роль публічного управління як суб’єкта, який здатен послідовно перетворювати цифрові процедури на інструмент зміцнення довіри й комплаєнс-поведінки, а не лише на технічний механізм адміністрування. Охарактеризовано чинники цифрового середовища, які прискорюють або гальмують становлення податкової культури, зокрема простоту електронних процедур, зрозумілість повідомлень, доступність консультацій, прозорість розрахунків, якість зворотного зв’язку, наявність верифікованих каналів комунікації, рівень кібербезпеки та реальний захист персональних даних. Обґрунтовано доцільність поєднання профілактичних інструментів, які підтримують добровільну дисципліну, із контрольними заходами, що зосереджуються на зловживаннях на основі аналітики ризиків, за умови дотримання принципів пропорційності та недискримінаційного підходу. Установлено, що застосування технологій на базі штучного інтелекту для аналітики ризиків і комунікацій підвищує керованість процесів, але водночас потребує етичних гарантій, прозорих правил, пояснюваності рішень, підзвітності та обов’язкового людського контролю в спірних випадках. Узагальнено цифровізовані методи формування податкової культури, включаючи інтегровані електронні послуги, зручні наскрізні сценарії взаємодії платника з адміністрацією, попередньо заповнені декларації та автоматичну перевірку типових помилок, персоналізовані нагадування, безпечну цифрову ідентифікацію, захищені канали офіційних повідомлень і використання аналітики для покращення сервісу й цільового реагування на ризики.
Посилання
AbuAkel, S. A., & Ibrahim, M. (2023). The Effect of Relative Advantage, Top Management Support and IT Infrastructure on E-Filing Adoption. Journal of Risk and Financial Management, 16(6). https://doi.org/10.3390/jrfm16060295 DOI: https://doi.org/10.3390/jrfm16060295
Akram, M. S., Malik, A., Shareef, M. A., & Goraya, M. A. S. (2019). Exploring the interrelationships between technological predictors and behavioral mediators in online tax filing: The moderating role of perceived risk. Government Information Quarterly, 36(2), 237-251. https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.12.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.12.007
Baryakhtar, M. P. (2025). Mistse formuvannia podatkovoi kultury v suchasnii systemi publichnoho upravlinnia, vektor pidvyshchennia v umovakh tsyfrovizatsii. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi, 4(34), 147–156. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2025-4(34)-147-156 DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2025-4(34)-147-156
Bhuasiri, W., Zo, H., Lee, H., & Ciganek, A. P. (2016). User acceptance of e-government services: Examining an e-tax filing and payment system in Thailand. Information Technology for Development, 22(4), 672-695. https://doi.org/10.1080/02681102.2016.1173001 DOI: https://doi.org/10.1080/02681102.2016.1173001
Bielai, S., Antonova, L., Hololobov, S., Yevtushenko, I., & Sporyshev, K. (2024). The impact of a practice-oriented paradigm on public administration and national security. International Journal of Sustainable Development and Planning, 19(1), 277-288. https://doi.org/10.18280/ijsdp.190126 DOI: https://doi.org/10.18280/ijsdp.190126
Chen, J. V., Jubilado, R. J. M., Capistrano, E. P. S., & Yen, D. C. (2015). Factors affecting online tax filing: An application of the IS Success Model and trust theory. Computers in Human Behavior, 43, 251-262. https://doi.org/10.1016/j.chb.2014.11.017 DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2014.11.017
Hermanto, A. H., Windasari, N. A., & Purwanegara, M. S. (2022). Taxpayers’ adoption of online tax return reporting: extended meta-UTAUT model perspective. Cogent Business and Management, 9(1), 2110724. https://doi.org/10.1080/23311975.2022.2110724 DOI: https://doi.org/10.1080/23311975.2022.2110724
Hololobov, S., & Antonova, L. (2022). Priorities of public administration of the development of the education system in the context of transformation of state policy in the field of culture. Public Administration and Customs Administration, 3(34), 24-32. https://doi.org/10.32782/2310-9653-2022-3.5 DOI: https://doi.org/10.32782/2310-9653-2022-3.5
Hung, S.-Y., Chang, C.-M., & Yu, T.-J. (2006). Determinants of user acceptance of the e-Government services: The case of online tax filing and payment system. Government Information Quarterly, 23(1), 97-122. https://doi.org/10.1016/j.giq.2005.11.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2005.11.005
Ivashova, L. M., & Parubchak, I. O. (2023). Formation of fiscal culture in the conditions of digitalization and its role in detinization of the economy. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia, 4(39). https://doi.org/10.32782/2310-9653-2023-4.6 DOI: https://doi.org/10.32782/2310-9653-2023-4.6
Kohler, J.C., & Dimancesco, D. (2020). The risk of corruption in public pharmaceutical procurement: how anti-corruption, transparency and accountability measures may reduce this risk. Global Health Action, 13(sup1), 1694745. https://doi.org/10.1080/16549716.2019.1694745 DOI: https://doi.org/10.1080/16549716.2019.1694745
Kruk, S. (2019). Institutional development of public administration in the field of ensuring national security of Ukraine: Doctor of Science in Public Administration: 25.00.05 “Public administration in the field of state security and public order”. NUCSU. Kharkiv. https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/science/spetsializovani-vcheni-rady/diskruk.pdf
Melnychenko, A., & Akimova, O. (2019). Developing competences of public management and administration specialists: Implementation of foreign experience in Ukraine. Advanced Education, 6(13), 89-96. https://doi.org/10.20535/2410-8286.184575 DOI: https://doi.org/10.20535/2410-8286.184575
Mykhaylov, P., & Pravosud, O. (2021). Development of public administration in the field of local government in Ukraine in the context of ensuring the trust of its population. Bulletin of the National University of Civil Protection of Ukraine Series Public Administration, 268-274. https://doi.org/10.52363/2414-5866-2021-2-32 DOI: https://doi.org/10.52363/2414-5866-2021-2-32
Nimer, K., Uyar, A., Kuzey, C., & Schneider, F. (2022). E-government, education quality, internet access in schools, and tax evasion. Cogent Economics and Finance, 10(1), 2044587. https://doi.org/10.1080/23322039.2022.2044587 DOI: https://doi.org/10.1080/23322039.2022.2044587
Ramdhony, D. (2023). Modelling the determinants of electronic tax filing services continuance usage intention. Australian Journal of Public Administration, 82(2), 194-209. https://doi.org/10.1111/1467-8500.12559 DOI: https://doi.org/10.1111/1467-8500.12559
Supriyanto, D. (2023). Quality of public services in service office population and civil registration. Best Journal of Administration and Management, 1(3), 118-122. https://doi.org/10.56403/bejam.v1i3.68 DOI: https://doi.org/10.56403/bejam.v1i3.68
Veeramootoo, N., Nunkoo, R., & Dwivedi, Y. K. (2018). What determines success of an e-government service? Validation of an integrative model of e-filing continuance usage. Government Information Quarterly, 35(2), 161-174. https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.03.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.03.004
Wance, M., Aslinda, Niswaty, R., Wahira, Nur, A.C., & Madubun, J. (2025). Trends in the publication of the effectiveness and impact of digitalization in population administration: A systematic review. International Journal of Sustainable Development and Planning, 20(1), 281-290. https://doi.org/10.18280/ijsdp.200126 DOI: https://doi.org/10.18280/ijsdp.200126
Wang, Y.-S. (2003). The adoption of electronic tax filing systems: An empirical study. Government Information Quarterly, 20(4), 333-352. https://doi.org/10.1016/j.giq.2003.08.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2003.08.005
Xu, C., Bai, T., & Zhou, C. (2024). Does the level of e-government affect value-added tax evasion? A study conducted among the European Union Member States. Policy and Internet, 16(3), 567-587. https://doi.org/10.1002/poi3.389 DOI: https://doi.org/10.1002/poi3.389
Yemanov, V., Dzyana, H., Dzyanyi, N., Dolinchenko, O., & Didych, O. (2023). Modelling a public administration system for ensuring cybersecurity. International Journal of Safety and Security Engineering, 13(1), 81-88. https://doi.org/10.18280/ijsse.130109 DOI: https://doi.org/10.18280/ijsse.130109