ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ ТА ПОЛІТКОРЕКТНІСТЬ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТИЧНОСТІ ЦИФРОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ «ВЛАДА – ГРОМАДЯНИН»
Article Sidebar
Надіслано: 17-09-2025
Прийнято: 17-12-2025
Опубліковано: 31-12-2025Article Details
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Стаття присвячена дослідженню поєднання електронної демократії та політкоректності як практичної основи етичної цифрової взаємодії публічної влади й громадянина. Актуалізовано зростання ролі цифрових каналів у наданні послуг, опрацюванні звернень, проведенні електронних консультацій, підтримці електронних петицій, а також у залученні громадян до обговорення управлінських рішень, де якість правил і комунікації безпосередньо впливає на довіру, легітимність і готовність до участі. Наголошено, що інструменти електронної участі посилюють прозорість і залучення лише за умови зрозумілих процедур, передбачуваних строків реагування та наявності повного циклу відповіді, коли громадянин отримує обґрунтоване пояснення результату. Охарактеризовано політкоректність як недискримінаційну комунікаційну практику, яка включає коректну мову, повагу до різноманітності, інклюзивність, доступність інтерфейсів і рівний стиль реагування незалежно від соціального статусу, віку або цифрових навичок. Виокремлено ключові ризики цифрової взаємодії, серед яких мова ворожнечі, цькування, вибіркова або упереджена модерація, маніпулятивний дизайн, цифрова нерівність, а також недостатня прозорість управлінських рішень і критеріїв їх ухвалення. Обґрунтовано, що етичність забезпечується комплексом принципів, зокрема підзвітністю, можливістю оскарження, захистом персональних даних, пропорційністю обмежень контенту та обов’язком державних інституцій пояснювати рішення простою мовою. Акцентовано увагу на потребі нормативної та організаційної підтримки етичної цифрової взаємодії, яка охоплює стандарти публічної комунікації, правила модерування з чіткими підставами рішень, прозорі процедури апеляції, а також навчання працівників і модераторів. Уточнено, що використання технологій на базі штучного інтелекту для сортування звернень або підтримки модерування потребує контролю упередженості, людського перегляду, зрозумілих критеріїв і документування рішень, щоб запобігати дискримінаційним наслідкам і забезпечувати справедливість цифрових процедур.
Посилання
Abdullah, I.Q., & Rasheed, K.G. (2023). The impact of urban democracy as a policy in evolution and developing the master plan of the city. International Journal of Design & Nature and Ecodynamics, 18(1), 39-49. https://doi.org/10.18280/ijdne.180105 DOI: https://doi.org/10.18280/ijdne.180105
Black, L. W., & Wiederhold, A. (2014). Discursive Strategies of Civil Disagreement in Public Dialogue Groups. Journal of Applied Communication Research, 42(3), 285–306. https://doi.org/10.1080/00909882.2014.911938 DOI: https://doi.org/10.1080/00909882.2014.911938
Boatright, R. G., Shaffer, T. J., Sobieraj, S., & Young, D. G. (2019). A Crisis of Civility: Political Discourse and Its Discontents. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351051989 DOI: https://doi.org/10.4324/9781351051989
Boukes, M., Jaidka, K., & de Vreese, C. H. (2025). Deliberation in online political talk: The role of disagreements and incivility. Journal of Communication, 75, 125–136. https://doi.org/10.1093/joc/jqae038 DOI: https://doi.org/10.1093/joc/jqae038
Dahlum, S., & Knutsen, C.H. (2017). Do democracies provide better education? Revisiting the democracy–human capital link. World Development, 94, 186-199.https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2017.01.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2017.01.001
Domanski, R., Estevez, E., Styrin, E., Alfano, M., & Harrison, T. M. (2018). Toward an ethics of digital government: A first discussion. Proceedings of the 19th Annual International Conference on Digital Government Research: Governance in the Data Age (DG.O 2018), Article a123. https://doi.org/10.1145/3209281.3209322 DOI: https://doi.org/10.1145/3209281.3209322
Friess, D., & Eilders, C. (2015). A Systematic Review of Online Deliberation Research. Policy & Internet, 7(3), 319–339. https://doi.org/10.1002/poi3.95 DOI: https://doi.org/10.1002/poi3.95
Gerring, J., Thacker, S.C., & Alfaro, R. (2012). Democracy and human development. The Journal of Politics, 74(1), 1-17. https://doi.org/10.1017/S0022381611001113 DOI: https://doi.org/10.1017/S0022381611001113
Heath, R., & Borda, J. L. (2021). Reclaiming Civility: Towards Discursive Opening in Dialogue and Deliberation. Journal of Deliberative Democracy, 17(1), 9–18. https://doi.org/10.16997/jdd.976 DOI: https://doi.org/10.16997/jdd.976
Khaustova, M. H. (2022). Vplyv e-demokratii na suspilnyi rozvytok v Ukraini: teoretyko-praktychnyi pidkhid. Pravo ta innovatsii, 3(39), 7–16. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-3(39)-1 DOI: https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-3(39)-1
Lai, Y.-L., & Beh, L.-S. (2025). Impact of Political Efficacy on Citizens’ E-Participation in Digital Government. Administrative Sciences, 15(1), 17. https://doi.org/10.3390/admsci15010017 DOI: https://doi.org/10.3390/admsci15010017
Lauth, H.J. (2016). The internal relationships of the dimensions of democracy: The relevance of trade-offs for measuring the quality of democracy. International Political Science Review, 37(5), 606-617.https://doi.org/10.1177/0192512116667630 DOI: https://doi.org/10.1177/0192512116667630
Liotti, G., Musella, M., & D'isanto, F. (2018). Does democracy improve human development? Evidence from former socialist countries. Eastern Journal of European Studies, 9(2), 69-88. https://ejes.uaic.ro/articles/EJES2018_0902_LIO.pdf
Dubyna, M., Tarasenko, O., Popova, L., Kalchenko, O., Safonov, Yu., & Lozychenko, O. (2022). Econometric analysis of the formation of deposit resources of households and their role in ensuring financial security of the state. International Journal of Safety and Security Engineering, 12(3), 269-277. https://doi.org/10.18280/ijsse.120301 DOI: https://doi.org/10.18280/ijsse.120301
Megawati, S., Alfarizi, M., & Syamsul, M.R. (2024). Key advantages of the green government initiative in achieving local public service performance and sustainable development. International Journal of Sustainable Development and Planning, 19(11), 4361-4375. https://doi.org/10.18280/ijsdp.191124 DOI: https://doi.org/10.18280/ijsdp.191124
Musiatowicz-Podbial, G. (2024). How digital platforms support public values through government-citizen collaboration? Proceedings of the 25th Annual International Conference on Digital Government Research, 415–422. https://doi.org/10.1145/3657054.3657105 DOI: https://doi.org/10.1145/3657054.3657105
Orlovska, Yu. V., Kakhovych, O. O., & Kvaktun, O. O. (2021). Elektronna demokratiia yak instrument publichnoho upravlinnia ta administruvannia: teoretychnyi bazys. Ekonomika ta suspilstvo, 28. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-53 DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-53
Rains, S. A., Kenski, K., Coe, K., & Harwood, J. (2017). Incivility and Political Identity on the Internet: Intergroup Factors as Predictors of Incivility in Discussions of News Online. Journal of Computer-Mediated Communication, 22(4), 163–178. https://doi.org/10.1111/jcc4.12191 DOI: https://doi.org/10.1111/jcc4.12191
Rossini, P. (2022). Beyond Incivility: Understanding Patterns of Uncivil and Intolerant Discourse in Online Political Talk. Communication Research, 49(3), 399–425. https://doi.org/10.1177/0093650220921314 DOI: https://doi.org/10.1177/0093650220921314
Saha, S., & Zhang, Z. (2017). Democracy-growth nexus and its interaction effect on human development: A cross-national analysis. Economic Modelling, 63, 304-310. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2017.02.021 DOI: https://doi.org/10.1016/j.econmod.2017.02.021
Schmidthuber, L., Ingrams, A., & Hilgers, D. (2021). Government openness and public trust: The mediating role of democratic capacity. Public Administration Review, 81(1), 91-109. https://doi.org/10.1111/puar.13298 DOI: https://doi.org/10.1111/puar.13298
Twizeyimana, J. D., & Andersson, A. (2019). The public value of e-government – A literature review. Government Information Quarterly, 36(2), 167–178. https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.12.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.01.001