ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БАНКІВСЬКІЙ СПРАВІ: КОМПЛЕКСНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАСТОСУВАНЬ, ВИКЛИКІВ І СТРАТЕГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Анотація

Штучний інтелект швидко змінює банківський сектор, створюючи можливості для ефективності, інновацій і стійкості, одночасно впроваджуючи нові регуляції та ризики фінансової стабільності. Це дослідження спрямоване на систематичне вивчення та класифікацію застосувань штучного інтелекту в усьому спектрі банківських функцій для оцінки їхнього трансформаційного потенціалу та наслідків. У дослідженні використана методологія структурованого огляду, що поєднує академічну літературу, галузеві приклади та регуляторні звіти, а також застосована тематична класифікація для відображення використання штучного інтелекту в дев'яти основних галузях банківської діяльності. Отримані дані демонструють, що штучний інтелект проникає на всі рівні банківських операцій. У послугах, орієнтованих на клієнтів, він підтримує персоналізацію, чат-ботів, біометричний онбординг і голосовий банкінг для покращення користувацького досвіду. У царині управління ризиками та дотримання вимог штучний інтелект покращує виявлення шахрайства, моніторинг AML/CFT, кредитний скоринг і регуляторну звітність. Операційна ефективність підвищується завдяки роботизованій автоматизації процесів, обробці документів, оптимізації робочих процесів і прогнозованому обслуговуванню. Штучний інтелект також стимулює інновації в кредитуванні, забезпечуючи автоматичну видачу кредитів, динамічне ціноутворення та персоналізоване стягнення боргів. Кібербезпека та інфраструктура виграють від виявлення вторгнень штучного інтелекту, адаптивної автентифікації, запобігання фішингу та інтеграції блокчейну. Крім того, функції управління людськими ресурсами, маркетингом, фінансами ESG й стратегічним управлінням усе більше покладають на штучний інтелект для підтримки ухвалення рішень, аналітики клієнтів, оцінки сталого розвитку та прогнозування сценаріїв. У сукупності ці результати підкреслюють цілісну роль штучного інтелекту в трансформації банківської справи, водночас наголошуючи на важливості зрозумілості, управління та узгодження нормативних актів для забезпечення довіри, інклюзивності й стійкості.