ОСОБИСТІСНА ПАРАДИГМА ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ У СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ВОЄННИХ РЕАЛІЯХ
Article Sidebar
Надіслано: 08-08-2025
Прийнято: 24-09-2025
Опубліковано: 30-09-2025Article Details
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Стаття присвячена обґрунтуванню психолого-педагогічних особливостей соціалізації дітей-сиріт у суспільстві та розкриттю теоретичної сутності особистісної парадигми як методологічного імперативу виховання дітей-сиріт в умовах українських воєнних реалій сьогодення. Актуалізовано проблему зростання кількості дітей-сиріт в Україні в умовах воєнного стану. Наголошено, на нових викликах у царині захисту прав дітей, особливо тих, які залишилися без батьківського піклування в умовах війни. Виокремлено основні чинники поширення феномену сирітства. Звернено увагу на проблему депортації російським агресором українських дітей, серед яких значну частину становлять сироти.
Проаналізовано проблеми та наслідки процесу інтеграції дітей-сиріт, які перебувають в умовах родинної депривації, до суспільства. Розглянуто специфіку деприваційних уражень, які залежать від індивідуальної стійкості дитини, її досвіду та здатності протистояти несприятливим обставинам, а також від жорсткості умов депривації. Звернено увагу на важливість урахування індивідуального досвіду дітей-сиріт, які після пережиття травматичних обставин війни потрапили до дитячого будинку. Пережиті психотравми впливають на поточні бажання, інтереси й поведінку дитини. Наголошено, що для оптимізації виховання таких дітей необхідно оновлювати систему підготовки фахівців опікунсько-виховної діяльності, розробляти критерії для класифікації психотравм і впливів, розробляти та впроваджувати психокорекційні програми, що враховують особливості різних категорій дітей. Виховання дітей-сиріт має ґрунтуватися на особистісно орієнтованому підході, який виконує роль фундаментальної методологічної основи, здатної забезпечити умови для повноцінного розвитку, розкриття внутрішнього потенціалу та реалізації індивідуальних можливостей кожної дитини. Для ефективної соціалізації важливо враховувати взаємозв’язок між зовнішніми вимогами до виховання та ціннісною системою дитини-сироти. Ця узгодженість сприяє особистісному розвиткові, коли виховний зміст перетворюється на індивідуальне надбання дитини.
На основі аналізу психолого-педагогічних чинників свідомого оволодіння дитини духовними цінностями виокремлено низку пріоритетів сучасного виховання дітей-сиріт. Акцентовано увагу, що головним завданням особистісно орієнтованого виховання є забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії (реципрокності, гармонії) між учасниками процесу, де педагог передусім виконує роль фасилітатора, що сприяє особистісному зростанню дітей.
Посилання
Andreieva, V. (2023). Russia has deported more than 4,500 Ukrainian orphans and children without parental care. Ukrainian Truth. Life. https://life.pravda.com.ua/society/2023/06/1/254606
Andrukhiv, O. I. (2022). The status of orphaned children in Ukraine during wartime. Scientific and Information Bulletin of the King Danylo Halytskyi University of Law in Ivano-Frankivsk. Series: Law, 13, 76–84. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2022_13_10 DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2022.13.25.76-84
Andrushchenko, V. P. (Ed.). (2005). Philosophical Dictionary of Social Terms (3rd ed.). Kyiv–Kharkiv: R.I.F. Publishing House.
Bekh, I. D. (2018). The individual on the path to spiritual values: Monograph. Kyiv–Chernivtsi: Bukrek.
Bevz, H. M., Boryshevskyi, M. Y., Tarusova, L. I. et al. (2005). Children in State Care: Problems, Development, Support: Teaching and Methodological Guide (Vols. 1–2). Kyiv: Millennium.
Drozd, A. D. (2020). The problem of orphanhood in Ukraine: main causes. In Integration of education, science, and business in the modern environment: Winter debates, 1, 417–421.
Dubaseniuk, O. A. (2012). Professional pedagogical education: Person-oriented approach. Zhytomyr: Zhytomyr State University named after I. Franko Publishing House.
Kuzmin, V. V. (2017). Theoretical analysis of the problem of integrating orphaned children and children deprived of parental care into society. Current issues in pedagogy, psychology, and vocational education, 1, 3–9. https://eir.zp.edu.ua/items/6fa32fd7-c71f-480e-81ee-443ea81352f8
Langmeier, J., & Mateichek, Z. (1984). Psychological deprivation in childhood. Prague: Avicenum.
Lialyuk, H. M. (2018). Features of psychological and pedagogical support for orphaned children who have experienced the traumatic circumstances of war. Post-traumatic stress disorder: Adults, children, and families in the situation of war, 3, 322–332. Warsaw–Kyiv: PAN–Hnosis.
Litvinova, O. V., & Pozharnytska-Chapenko, A. S. (2022). Psychological assistance to children deprived of parental care. In Olbia Forum – 2022: Strategies of the Black Sea Region Countries in the Geopolitical Space (pp. 58–62).
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2017). National Strategy for Reforming the Institutional Care and Education System for Children in Ukraine for 2017–2026. https://mon.gov.ua
Ministry of Social Policy of Ukraine. (2022). Children who have been left without parents during martial law will be able to be temporarily placed in family-based care. https://www.msp.gov.ua/news/21593.html?PrintVersion
Ministry of Social Policy of Ukraine. (2022). The government has strengthened control during martial law over the observance of the rights of vulnerable children evacuated within Ukraine or beyond its borders. https://www.msp.gov.ua/news/21816.html
Osetrova, O. O. (2022). Marseille: the family as an object of philosophical reflection. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 5(1), 43–49. https://doi.org/10.15421/342206 DOI: https://doi.org/10.15421/342206
Personality-oriented paradigm of raising orphaned children: Sociocultural dimension. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Pedagogical Sciences, 1(20), 163–178.
Plisko, Y., & Tishchenko, V. (2022). Analysis of the current state of social protection for orphans and children deprived of parental care. Professionalism of the teacher: Theoretical and methodological aspects, 17, 42–51. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259992 DOI: https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259992
Popovich, I., Lialiuk, G., Alesieieva, M., Popovich, A., Bondarenko, V., Kovtun, O., & Tsiuniak, O. (2020). Sociocultural metrics of the personal paradigm of orphan upbringing in pedagogical theory and practice of Ukraine. Revista Inclusiones, 7(3), 343–356.
Skotna, N. V. (2005). The Individual in a Divided Civilization: Education, Worldview, Actions. Lviv: Ukrainian Technologies.
Social Philosophy: A Concise Encyclopedic Dictionary. (1997). Kyiv–Kharkiv: R.I.F. Publishing House.
Vidnichenko, L. I. (2023). The problem of psychological deprivation in children left without parental care. Social and psychological technologies for personal development, 197-202. Kherson: Kherson State University.
Virna, Z. P. (2005). Education as an autobiographical fact of personality. Practical psychology and social work, 11, 68–72.
Zvereva, I. D. (2013). Encyclopedia for Social Workers. Kyiv–Simferopol: Universum.