ОЦІНКА НАЙГІРШОГО СЦЕНАРІЮ ЧИСТОГО ВІДПЛИВУ ДЕПОЗИТІВ ДО ЗАПИТАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ КВАНТИЛЬНОЇ РЕГРЕСІЇ

Анотація

Розглянуто найбільш вживані моделі, що використовують для оцінки відпливу депозитів до запитання: незнижуваного залишку, геометричного броунівського руху (GBM) і грошового потоку під ризиком (CFaR). Ці моделі базуються на використанні  одновимірного розподілу (зазвичай припускають, що розподіл є нормальним) імовірностей залишків або грошових потоків. Вони визначають найбільший відплив коштів опосередковано через оцінку найменших залишків. Модель грошового потоку під ризиком визначає відплив коштів безпосередньо. Для узагальнення наявних моделей запропоновано модель відпливу, що базується на лінійній квантильній регресії. Властивості квантильної регресії особливо привабливі для оцінки ризику ліквідності депозитів до запитання. Квантильна регресія дає змогу визначити квантиль безпосередньо; не залежить від виду розподілу, якому підкоряються залишки або грошові потоки; є стійкою до викидів, наявність яких характерна для депозитів до запитання; підхоплює товсті хвости в розподілі змінних; вільна від припущення, що дисперсія є постійною. Для побудови квантильної регресії використано умовний двовимірний розподіл грошових потоків і залишків для корпоративних гривневих депозитів до запитання за нормальних і кризових умов. Статистичні тестування підтвердили добру достовірність моделі та гіпотезу щодо наявності лінійної залежності грошових потоків від рівня залишків. У результаті побудована квантильна регресія не має областей значень залишків депозитів до запитання, у яких ризик ліквідності був би недооціненим. На противагу розробленій моделі, модель незнижуваного залишку завищує ризик ліквідності як у звичайних, так і у кризових умовах. Моделі GBM і CFaR завищують ризик ліквідності в області низьких значень залишків депозитів до запитання і недооцінюють в області їхніх високих значень.